ОСОБИСТИЙ PR ЯК ПРИВІД ПРИВЕСТИ СЕБЕ ДО ЛАДУ

           Чому публічність бізнесмена - це систематична робота, яку він має виконувати своїми руками? 

           "Зробіть-но мене цікавим!" - поставити завдання в такому дусі молодій команді есемемщиків було моїм поривом на нашій першій зустрічі. Я його стримав, і правильно зробив.

           Згодом зрозумів, що особисту цікавість не можна віддати на відкуп, навіть якщо в тебе багато грошей і ти можеш найняти найкращих фахівців. Маркетологи та піарники можуть надати твоїй унікальності правильної форми, опублікувати її в правильний час і в правильному місці. Але вони не напишуть і не розкажуть за тебе те, що дійсно може зацікавити аудиторію. 

           Публічність - щоденна праця, яку, на відміну від управління заводом, нема кому делегувати. Власник, який ухвалив рішення стати на цей шлях, має бути готовим до того, що він найняв себе на нову незнайому роботу без відпустки і вихідних. 

Що саме належить зробити?

               1.Визначити мету проєкту: навіщо я це роблю? 

               Немає правильних або неправильних цілей. У кожного вони свої. Головне, щоб були. Визнання це, безпека, комерція, впізнаваність або ж комбінація цілей, важливо одне: саме цілі визначають теми комунікації та дають змогу оцінити її ефективність. Без останнього бізнесменові складно рухатися вперед. Адже ми звикли оцінювати проміжні результати, коригувати курс.

               2.Сформулювати свої теми і розбити їх за рубриками 

               Якщо є цілі, визначити теми нескладно. Найвдячніші теми для старту - із зони вашої експертності, управлінської та/або галузевої. Уже другим шаром - хобі, інсайти, філософія, стосунки, реакція на політичні чи економічні події. 

               Які проблеми можуть виникати з цим? Часто люди соромляться і знецінюють свої досягнення.  Бізнес - це шлях, який ми подолали крок за кроком, і через багато років уже не бачимо в цьому нічого видатного.  Припинити дисконтувати свої досягнення й усвідомити, що ваш досвід цінний і унікальний - перший виклик для власника в усій цій історії. 

               3. Не варто обмежуватися однією темою.

               Українські бізнесмени - багатогранні особистості. Не роботою єдиною! Ми подорожуємо, вчимося, рефлексуємо, медитуємо, виховуємо дітей, займаємося байкінгом, розмірковуємо про щастя. І багато чого ще. Потрібно пробувати різні теми - ніколи не знаєш, яка з них вистрілить.

               4.Обрати канали та формати комунікації з аудиторією 

               Більшість сьогоднішніх інфлюенсерів від бізнесу не обмежуються постами у Facebook або статтями у ЗМІ. Instagram, YouTube і в деяких випадках TikTok - обов'язковий набір "не дуже юного" блогера. Від відеоформату не втекти. Аудиторія хоче не тільки читати, а й бачити, чути свого героя, відчувати його експресію. Офлайн-заходи - не тільки ефективний спосіб комунікації, а й чудова можливість отримати якісний зворотний зв'язок, відчути настрій публіки. Є два варіанти: тобі аплодують або сидять у телефоні. Реакція аудиторії - найчесніша і найоб'єктивніша оцінка тебе і твоєї теми. 

               5. Привести себе до ладу і приборкати свої страхи

               Ось це, мабуть, найскладніший етап. Хлопці з моєї команди маркетологів кажуть: починають публічну активність багато хто, але лише третина витримує напругу і проходить далі.

               Про яку напругу йдеться? Публічність - найпотужніший вихід із зони комфорту.

               По-перше, у людини існує страх публічних виступів. Страх перед камерою має ту саму природу.  Це не вада, а вроджений інстинктивний страх. Його не потрібно соромитися, з ним потрібно працювати. Найефективніший спосіб впоратися зі страхом - якнайбільше виступати зі сцени і говорити на камеру. 

               По-друге, для того, щоб заручитися підтримкою аудиторії, потрібно щонайменше мати нормальний вигляд і звучати. У цьому допомагає харизма. Харизма - тонка річ, яка поєднує в собі і стиль, і звучання голосу, і жестикуляцію, і вміння триматися, і багато чого ще. Харизматичними не народжуються, а стають. Я сам це бачив під час одного зі своїх навчань за лідерською програмою. Формування і прокачування свого цілісного образу - це щоденна робота. Можна сказати: та мені все одно! Такий підхід зашкодить тільки вам. Це демонстрація неповаги до публіки. Публіка відразу це відчує і відповість тим самим.  

               По-третє, якщо вже почав, потрібно впрягатися на повну. Що я помітив: багато бізнесменів не розуміють, що публічна активність - це так само серйозно, як наради, планерки, обіди з партнерами і кредиторами. Під настрій такі речі не робляться. Якщо вже писати пости, то за графіком, колонки - з певною періодичністю, відео - за рубриками і в конкретні дні, виступи - у календар, як робочі наради. Тоді буде користь, інакше це пустощі. Але ми ж серйозні люди, які не звикли бавитися, чи не так?  Скажу чесно, особисто мені було простіше вирішувати виробничі проблеми, проводити стратегічні сесії будь-якого рівня, 20 годин у цеху відпрацювати і поставити процес, ніж записати трихвилинне відео на фронтальну камеру. 

               Я рекомендую колегам-бізнесменам хоча б разок "сходити в публічність". Навіть не заради зовнішніх, а заради внутрішніх цілей. Зі старту говорити і писати починаєш не про те, на чому розумієшся, а про те, що тебе гризе на даний момент.  Розмова з публікою - чудовий спосіб з'ясувати, чим ти перевантажений насправді.