ЯК ВІЙНА ТРАНСФОРМУЄ ВЗАЄМИНИ БІЗНЕСУ З ВЛАДОЮ ТА ІНВЕСТОРАМИ?

           Ми отримали реальний шанс змінитися! Мене зрозуміють підприємці, які хоч раз трансформували бізнес, "причісували" його під стандарти зовнішніх кредиторів, інвесторів або через інші обставини. 

           Найчастіше ми не наважуємося на великі зміни від хорошого життя: нормально працює, грошей вистачає - нехай і далі працює. Потрібен зовнішній поштовх: стимул, необхідність, криза. 

           Війна - це мегакриза. І за всього жаху того, що відбувається, вона може стати таким самим мегастимулом для якісних змін на кількох рівнях.

           На рівні держави

           Наприкінці червня 2022 року Європарламент підтримав надання Україні статусу кандидата в ЄС. Тепер нашій країні належить виконати сім вкрай важливих умов, повторювати які тут я не буду - про них багато написали. Зазначу тільки, що виконання кожної з перерахованих умов - це якісний, революційний стрибок вперед для країни, для суспільства і для бізнесу. 

           Які б хохми не ходили в соцмережах з приводу того, що нашій просунутій країні теж варто було б висунути перелік вимог до ЄС, треба дивитися правді в очі. Нам укотре вказали на корінь усіх бід, які ми переживаємо із завидною регулярністю і до яких зовнішній агресор точно не має стосунку. Зокрема, на корупцію і недосконалу судову систему - фактори, які спотворюють саму суть соціального договору і правила побудови та функціонування бізнесу в країні. 

           Смачна кава та зручний український інтернет-банкінг, якими ми так пишаємося, - це чудово. Але під надбудовою є фундамент, який потрібно рихтувати. Нічого нового: так, процес прискорився, але вимоги залишилися колишніми. 

           Працює головне правило: перед тим як зайти на чуже поле, де чисто й гарно, підмети свої доріжки, підстрижи газон. Відповідай. Інакше ти не вписуєшся. 

           Якщо ми, нарешті, впишемося в європейське співтовариство (і потішимо його нашою смачною кавою та інтернет-банкінгом), сама суть взаємовідносин влади з людьми, з бізнесом зміниться до невпізнання. 

           Адже що таке держава? Насамперед люди, які в ній живуть, обирають депутатів і, відповідно, повинні з ними комунікувати, питати з них. У нас цей зв'язок тривалий час був порушений. Ми вважали владу окремою державою, а вона вважала окремою державою нас. Ніхто ніколи перед людьми не звітував, а це в корені неправильно. 

           Припустимо, у мене в місті є вулиця, і вона постійно брудна, з потрісканим асфальтом, відкритими люками. При цьому є депутат, за якого я колись голосував по моїй дільниці. Що потрібно зробити? Знайти його телефон, зателефонувати і сказати: "Іване Івановичу, що за фігня?" І дошкуляти йому до такої міри, щоб він спати не міг, поки якісно не виконає свою роботу.  

           Якщо кожен житель "візьметься" за своїх депутатів, в останніх голова болітиме не про те, як вирішити свої питання, а як бути ефективним на своєму місці. Вирішення тих самих "своїх питань" у підсумку зводиться до корупції, а відсутність страху перед незадоволеним виборцем - до неповноцінної судової системи. 

           Війна прискорила процес. Я повинен визнати, що на рівні місцевої влади ставлення до бізнесу змінюється на очах. За кілька місяців війни мене запросили взяти участь у 10 різних конференціях, зокрема з відновлення нашого Чернігова. "Ми вам не можемо запропонувати концепцію відновлення міста! Це ви, як місцеві жителі, підприємці, уявіть, що потрібно зробити, і дайте нам своє бачення", - озвучила місцева влада. "Клас! Ось як має бути", - подумав я. 

           Риторика влади зараз сильно змінюється: влада почала повертатися до бізнесу обличчям, вітатися, дякувати. Зазначу, що в цьому випадку я говорю про бізнес, не пов'язаний із державним бюджетом або ресурсами. Там інша історія. Нам же, простим підприємцям, потрібно не упустити цей момент, навчитися будувати комунікацію за новими правилами. Точніше, створювати їх. Я в бізнесі все життя, але в нас досі не було цивілізованих правил комунікації та взаємодії з владою. 

           Для ефективного спілкування з владою теж потрібна якась система спільного ухвалення рішень, зворотного зв'язку, коригування рішень влади з боку бізнесу. Не все відразу: починаючи з рівня місцевої влади, поступово ми можемо дійти до найвищого рівня. Виконання Україною умов ЄС сильно прискорить цю якісну трансформацію.

           На рівні бізнесу

           Нещодавно виступав на зустрічі бізнес-спільноти в Києві. Аудиторія поцікавилася, що я думаю про майбутній можливий приплив зарубіжних інвестицій у країну, зокрема в український бізнес. 

           За 30 років у бізнесі я ще не бачив такого, щоб людина сиділа, розслабившись, на дивані, а їй принесли валізу грошей. Ще й сказали: "На, візьми, віддавати не треба". 

           У нас є ілюзорне ідеалістичне сприйняття інвестицій. Ніби це якийсь кран, до якого ти підійшов - і тобі налили. Для того, щоб отримати гроші, навіть якщо ти в позиції жертви, якій співчувають і якій хочуть допомогти, потрібно попрацювати. Так, інвестиції, напевно, будуть - сьогодні про це багато говорять. Але чи багато українських компаній дійсно готові до цих інвестицій? 

           Я пам'ятаю, яким був шлях Pet Technologies до участі в програмі кредитування ЄБРР. Реально нас готували п'ять років, нам навіть дали професійних консультантів, які допомогли вибудувати правильну структуру компанії та бізнес-процеси, упорядкувати звітність.  При цьому моя компанія на той час була далеко не містечковою конторою, а серйозним підприємством із цивілізованими правилами і стандартами роботи. 

           Запитайте будь-якого українського власника: яких сил, грошей і зусиль над собою (усвідомити, що ти не істина в останній інстанції) коштувала йому підготовка до роботи з інвесторами. Цей процес швидко знімає рожеві окуляри, мовляв, у мене такий класний і успішний бізнес, який усім потрібен. На перевірку ж виявляється, що у тебе повний бардак у структурі активів, сотня ФОПів, на папері немає прибутку, а самі лише борги. Навіть найбільш співчутливі інвестори подивляться на тебе зі здивуванням, скільки б ти не розпинався про те, що все у тебе добре, бізнес прибутковий і ти двічі на рік літаєш на Мальдіви. 

           Я не сумніваюся в тому, що після нашої перемоги в Україну прийдуть зовнішні інвестиції. Але, щоб отримати до них доступ і скористатися цією можливістю, потрібно буде гарненько попрацювати над своїм бізнесом. І він від цього тільки виграє. Я пам'ятаю, що в роботу з ЄБРР долучився не стільки заради грошей, скільки заради внутрішніх перетворень.

           На особистому рівні

           Ну і, нарешті, найскладніші та найглибші зміни відбуваються на особистісному рівні. Усвідомлення того, що можеш в одну мить втратити все, збудоване за довгі роки, загострює почуття прив'язаності до свого дітища, до рідного міста і до країни, в якій ти зміг це створити.

           Отже, є щире бажання допомагати, брати участь, підтримувати, налагоджувати конструктивний діалог із владою, грати з нею в одній команді, і, звісно ж, грати за правилами. 

           Внутрішня трансформація, мабуть, - тема окремої колонки. Але вона про те саме: про бажання самому стати кращим на тлі великої кризи - найжорсткішого приводу підмести свої доріжки.